Великоднє послання "Це провіщений i святий день"

 

 
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

 
Христос воскрес!

Сьогодні ми святкуємо празників празник і торжество всіх торжеств – Воскресіння Господнє. Радіймо і веселімось, адже це Великдень – день сповнення і день нового початку: сьогодні здійснюється Божа обітниця визволення людства від наслідків гріха прародичів (пор. Бут. 3, 15) і розпочинається нове життя для всіх християн. Це день, коли смерть – найважчий наслідок гріха першого Адама – переможена і не має вже свого жала. Це день, коли подоланий ворог людини і ад не має вже більше влади над людським родом.

Ще декілька днів тому, впродовж Страсного тижня, ми переживали спомин, як Син Божий зазнав обмови, знеславлення, страждань і ганебної смерті. Він помер задля нас і через нас, і, здавалося, немає надії, загинув праведний Учитель. Однак на третій день згорьовані жінки прийшли до Його гробу і побачили Ангела Господнього, який сповістив їм: «Чого шукаєте Живого між померлими? Він воскрес, Його немає тут!» (Лк. 24, 5–6). А це означає – Христос воскрес, і хрест, що був знаряддям ганьби та смерті, стає деревом життя; Христос воскрес і порожній гріб є знаком того, що смерть більше не панує; Христос воскрес і відвалений від гробу камінь свідчить про те, що впали тенета гріха, які відділяли людину від її Творця. Колись Адам своїм гріхом позбавив себе вічного життя, і Ангел Божий був поставлений стерегти дорогу до раю (пор. Бут. 3, 24). Тепер же Ангел закликає с повістити всьому світу, що рай, колись закритий для впалої людини, – нині знову відкритий : «Біжіть притьмом, скажіть його учням, що він воскрес із мертвих» (Мт. 28, 8).

Зустріч із воскреслим Господом перетворила переляканих Христових учнів і апостолів на безстрашних проповідників, перевела їх від рабства страху до свободи в надії. Вони відважно понесли вістку про Христове воскресіння поміж усіма народами, хрестячи та об'єднуючи їх у Церкву Божу. Воскресіння Господнє нагадує всім, хто зневірився і розчарувався, що істина існує і незважаючи ні нащо переможе; що несправедливість та гріх не в змозі протистояти силі християнської любові. Впродовж своєї двотисячолітньої історії Церква зазнала багато гонінь та переслідувань, але продовжує проповідувати Боже Слово, засвідчуючи цим перемогу життя над смертю, тріумф правди над брехнею. Кожен із нас має стати Христовим апостолом і нести радісну вістку про воскресіння Господнє.

Христове воскресіння – це не лише окремий випадок в історії, а й початок і запевнення нашого воскресіння. Пасха Христова дарує нам повноту життя. Христос воскрес, отже тепер немає смерті для тих, хто вірить у Нього, але є перехід до життя вічного. Кожен, хто вмирає задля Істини та справедливості; хто жертвує себе, смиренно служачи ближньому; кого переслідують Христа ради – всі вони не гинуть, а воскресають разом із Христом і з Ним торжествують. Сам Господь нас запевняє: „Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерті перейшов у життя” (Ів. 5, 24).

Згадуючи світле та життєдайне воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, ми долучаємося до цієї великої радості і торжества життя над смертю, бо, як каже апостол Павло, «знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, – воскресить і нас з Ісусом» (ІІ Кор. 4, 14). Тому цими днями ми святкуємо Христову Пасху – Його перехід від смерті до життя, а також святкуємо Пасху як знаменну подію у своєму житті. Кожен християнин «у Христа христився і у Христа зодягнувся» (пор. Гал. 3, 27) і пережив власну пасху, бо у Хрещенні помер для гріха і народився до нового життя. Тому кожен із нас покликаний відзначати сьогоднішнє свято як свій День народження у Господі!

Наша пасха не завершилася у день нашого Хрещення, а продовжує ться впродовж усього нашого життя через участь у Святих Таїнствах. Цей наш перехід триває у цьому світі, неначе у пустелі, сповненій спокус і випробувань. Проте, ми не маємо зневірюватися, бо сам воскреслий Господь супроводжує нас у цій подорожі від рабства до свободи і від смерті до життя вічного. У нашій життєвій мандрівці, у пітьмі сумнівів і непевності велика та радісна подія Христового воскресіння є основою нашої віри, запевненням нашої надії та джерелом нашої любові.

Завданням християнина є впродовж свого життя свідчити цьому світові про Христа і Його воскресіння. До цього покликаний кожен з нас у будь-яку мить свого щоденного життя. Наша пасха звершується у сумлінному виконанні наших обов'язків, у відповідальності за рідну Церкву і державу, наших рідних та близьких, у любові до тих, кого щодня зустрічаємо. Християни по-різному реалізують своє покликання, але кожен робить це, жертвуючи собою задля ближнього, переступаючи через власні амбіції, і таким чином розбудовуючи Царство Боже тут, на землі.

Цей рік наша Українська Греко-Католицька Церква присвятила особливій молитві за покликання до богопосвяченого життя. Хто вступає до монашої спільноти, той, реалізуючи євангельську досконалість християнського життя, помирає для цього віку і з новим іменем входить у нове життя у Господі. У цей святковий день дякуймо Богові за монаші покликання і стараймося підтримувати та розвивати їх, бо помісна Церква, в якій процвітає богопосвячене життя, – це духовно сильна Церква, яка здатна ефективно служити своїм вірним і успішно проповідувати Євангеліє.

Дорогі у Христі браття і сестри! Зробімо воскресіння центром свого життя – і так звершиться наша пасха, наш перехід від смерті до життя, від страху до надії, від рабства до свободи. Повторюймо пасху Христову у своєму житті і утверджуймося як добрі християни; несімо вістку про Христове воскресіння у світ і ставаймо Його апостолами. Нехай у наших серцях панує радість нового життя у Христі та справжня християнська любов.

А благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога, і Отця, і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами. Амінь.
 

Христос воскрес! Воістину воскрес!

+ Юліан (Вороновський),
Єпископ Самбірсько-Дрогобицький

 
Дано у Дрогобичі,
при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,
у Хрестопоклонну неділю
7 березня 2010 року Божого